[b][i]Звучить орган в соборі Магдалени.
Бах... Фуга і токата ре мінор.
Я слухаю. Сьогодні є для мене
Лиш музика і цей старий собор.
І ще… І ще…гігантський відгук нерва,
І буря мислі, і гроза страждань,
І повінь жалю, повінь безперервна…
І раптом ніжності п’янкої світла дань.
Зове, зітхає, те́плиться, проймає
За мить до вічності. Від дійсності на крок.
Німію словом. В музику вростаю
І розбиваюсь вщент…Орган замовк.[/i][/b]
[i](З раннього, з першої збірки "Дзеркала". - Львів:Каменяр,1991)
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736109
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.06.2017
автор: Сіроманка