Не переймаюсь, що в селі народивася,
Що стежина життя мого тут пролягла.
До землиці душею я притулився,
А вона мене в обійми свої взяла.
І в злагоді разом коротаєм роки.
Її як дитину, завжди, доглядаю,
За те маю -картоплю, сіно, огірки.
Чисте повітря Карпатське вдихаю.
Не переймаюсь, що тут народився,
Хоч зверхність міських усе ж відчуваю.
Та в місті я ніколи б не прижився,
Тут тишу і подяку від землі маю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736117
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.06.2017
автор: dashavsky