Черствіємо, мов ті скоринки.
Всі почуття на призволяще.
Вони як клони, чи з пробірки.
Таке життя... Усе на краще?
Стара як світ оця відмовка,
Затиснем у руці монету
Й плекаєм внутрішнього вовка,
По всім законам етикету.
А потім в храмі ставим свічку,
Бо совість треба надурити.
На показ черстві мають звичку,
Жбурляти людяності крихти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736131
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.06.2017
автор: Ірин Ка