Порізана віками на шматки,
десятки раз і зшита й перешита,
мов дівчина з волоссям золотим
не джерелом, а кровію обмита.
Ти знала і татарів і поляк
Московія й хозари грабували,
рубали тіло, били без жаля,
глибокі шрами "ніжно" дарували.
Покинута святими в небесах
в часах розтерзана й пітьмою оповита,
всі види пекла гомонять в вісках,
сукном чорнішим ночі вся покрита.
Святая жінко!.. Матір наших тіл,
серця і розум що від тебе взяли
положимо для спільної мети,
понищить зло - що неньку ображало.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736253
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.06.2017
автор: ЧД