Все людство — це одна родина.
Ми — діти матінки-Землі.
І кожен з нас — немов перлина
В короні на її чолі.
Нехай ти будь з якого боку
Аж зовсім не такий, як я,
Інакше молишся ти Богу,
Не так міркуєш про життя,
На абсолютно різних мовах
Ми розмовляємо нехай,
У різних живемо умовах,
Хай різні ми цілком і вкрай,
Але за тебе, як за брата,
Готовий навіть вмерти я,
І будь-яка твоя утрата
Для мене саме як моя.
Бо людство — це одна родина.
Ми — діти матінки-Землі.
І кожен з нас — немов перлина
В короні на її чолі.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736254
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.06.2017
автор: Петро Рух