Птахів несеться дружний щебет,
Волошка в житі, краєм – мак.
Розкрилась лотосом до Неба
Душа, відчула дивний смак!
Читаю книгу, п’ю поволі
Червневі пахощі – the best!
Тепло вливається до крові,
Торкають крила Еверест.
Та не у всіх чуття без скалки –
Гострить біда в людині злість.
На сході краю, де стрілялки,
Тривога в серці – звичний гість.
А дріб’яз треба, щоб зажурі
Не дати місця у душі:
Щоб в рідних все було в ажурі,
І мир збирав добро в коші.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736281
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)