Ми не метри мистецтва і не сантиметри,
Але і міліметрами нас не назвеш,
З нас, ніхто не малює величні портрети,
Наша слава далека до зоряних меж.
Ми не маємо сім мільярдів фанатів,
Золотих пекторалей в нас також нема,
Та мистецтво в крові, тож без сну і зарплати
Ми приносимо вам його чаші сповна.
Ну то хто ж ми на цім височеннім Парнасі?
Чи прихильники муз, а чи викидні їх?
Неважливо! Бо вам у блаженнім екстазі
Ми даруємо спектри емоцій усіх!
Тихо міряєм кроками закутки сцени,
Повторяючи сказані кимось рядки.
Ми таємні жреці володінь Мельпомени
Діонісом напоєні наші думки!
Спотикаємось, падаєм, знову встаємо
І чекаємо завжди наповнений зал.
Ми зіграємо так, наче грою живемо.
Декалітри мистецтва – це нас п’єдестал.
© Володимир Ухач
(За ідеєю В’ячеслава Мацькова)
20.11.2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736348
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.06.2017
автор: Володимир Ухач