Роздам на крихти душу,
А думки
Собі залишу, хай
Невичерпний ручай
Тремтить у дощ і в сушу.
Невтямки
Колись у русло вилитись ріки,
Невідворотним і гірким "прощай".
Бери, дають допоки.
Що той лік,
Як рвуться і стрічки,
І долі, і віки?
Останнє сяйво років
Оддалік,
Дратує надокучливих шулік:
Плетуть богам вінки? -
Не навпаки!
Які б слабкі й безсилі не були,
Хоч і не можуть, а коли б могли?
Бо небо - Небу,
А земля - Землі.
Душі потреба -
Крапля на стеблі...
04.06.17.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736359
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.06.2017
автор: Ліна Ланська