Жінку в роках я недавно зустрів...
Жаль- час свої сліди залишає...
Але погляд голубих її очей,
Чомусь за душу мою зачіпає.
Невпинний плин років - безжальний час,
З собою усе навкруги забарав.
І на колись гарному обличчі
Своїй відпечаток він також поклав.
Жінку в роках сьогодні я зустрів...
І юні роки вона нагадала,
Здається, в молодості таку любив,
А може, то свідомості омана?
Я, жінку в роках сьогодні зустрів...
Хто вона і якого буде роду?
Щедро час волосся їй позолотив,
Та не забрав жіночу її вроду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736447
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.06.2017
автор: dashavsky