Любіть життя!
Його завжди замало…
І хоч подіями заповнене буття.
Життя летить – і ось років не стало,
А разом з ними зразу зменшилось життя…
Любіть людей!
Тих, що постійно поруч.
Тих, що так звичні, як осінні дні…
Цінуйте їх! Бо потім справжній сором
Наповнить ваші дні, коли підуть вони…
Любіть свій день!
Любіть його краплини.
Вони біжать і вже без вороття…
Любіть дітей!
Любіть усі стежини й шляхи любіть –
Бо то саме життя!!!...
©
27.11.2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736538
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.06.2017
автор: Вікторія Скуратовська-Кравченко