..що нам залишиться, окрім спорожнілого гнізда обіймів?
твоя безпричинна невіра примушує серце хаотично битися -
ніжність моя нервова ледь балансує на кінчику твоєї вії,
немовби на вістрі голки..
звідки беруться слова, коли безсоння в повітрі
захекано дихає у потилицю, ніби впійманий на гарячому злодій?
бережи себе і теракотовий відбиток помади
на бавовні попід ключицею..
як риплять, западаючи вглиб, хисткі клавіші сходів -
бодай не скреслити знов траєкторії лету повз твої груди,
із шелестом зблідлим стражденні японські троянди
тремкими маківками поза комір горнуться..
не відняти долоні ніяк, неможливо, немов прикипіла дотиком,
і вірші, наче внутрішню кровотечу, не припинити,
залиш за дверима ревності незручні черевики,
затісні для любові..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736661
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2017
автор: Из песка и тумана