Гітаристу


Ваші  вправні,  умілі  пальці,
Наполегливі,  безсоромні,  
Заворожують  в  дивнім  танці
Ніжних  дотиків  і  торкань.
Намагаюсь  триматись  гордо,
Та  мої  почуття  нескромні
Чітко  зчитуються  штрих-кодом
Безвідмовності  поривань.

У  прихованім  тремі  лона
Починає  творитись  диво:
Відчуттів  соковиті  грона
Обертаються  на  вино
І  мелодією  хмільною
Прориваються  невловимо
На  поверхню,  де  хід  двобою
Передрішений  вже  давно.

Опиратись  немає  сили
Вашій  пристрасті  і  напору,
Бо  вібрації  оживили
В  тілі  музику  і  красу.
Резонує  порожня  дека,
Рівень  щастя  підносить  вгору,
Рвуться  струни,  страшенна  спека  –
Я  вогонь  почуттів  несу.

Так  упевнено  і  майстерно
Володієте  інструментом!
І  хоч  рухаєтесь  химерно,
Не  втрачаєте  голови.
Я  покірна,  не  вередую  –
Користуєтеся  моментом…
Про  єдине  лише  шкодую,
Що  гітару  забули  Ви!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736669
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 06.06.2017
автор: Маргарита Шеверногая (Каменева)