Mio amore

Mio  amore,  mio  amore,
солдат  колись  почує
шум  моря.
Тут  сотні  ніг  відбивають  плац
і  ліва  звучить  по-іншому,  ніж  права,
але  жодна  не  звучить,  як  моє  море.
Mio  amore,  mio  amore,
нехай  хлюпоче  кров  у  берцах
і  розливається  по  вінця,
а  серце  звучить  у  такт  строю,
але  усі  мої  думки
належать  твоєму  прибою.
Mio  amore,  mio  amore,
тут  розірвані  посмішки
засипають  смітники
і  крик  команд  розсипається  вільним  небом.
Я  засинаю  в  ліжку
номер  27.
Один  із  сотні
однакових  солдатів.
І  перед  сном
Після  інфернального:  "Відбій!"
серед  неспокійних  скрипів  ліжок
і  чужих  мрій  про  тих,
хто  живе  за  високими  стінами,
я  чую  хвилі
свого  моря.
Боячись  спалитись,
прислухаюсь  до  кроків  чергового  роти.
Під  старим  покривалом
світлом  устелена  постіль
натягує  нить,
котра  рятує
від  підошв  армійського  табуна.
І  на  тому  світлі
білим  по  чорному,
як  завжди
в  кожне  слово  і  букву
вдихаючи  серцем,
я  відбиваю  "СМС":
"Mio  amore,  mio  amore,
солдат  колись
повернеться
додому".

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736745
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2017
автор: Лажневський