Від першого крику свого до останнього слова
ми зразу і набіло пишемо "книгу" буття.
На кожній сторінці — цвітіння мети як основа.
Чернеток немає, в минуле нема вороття.
Помилка у запису? Що ж, це із нами буває.
Замало ще досвіду. Будемо далі "гребти".
І кожен із нас свій сюжет наготовлений має.
І кожен із нас хоче вдалу розв'язку знайти.
З початку "роману" — ми впевнені, жваві, веселі,
просіює решето розуму купу ідей...
Все швидше і швидше кружляють подій "каруселі",
та з кола не зрушиш простих дерев'яних коней.
Що в світі добро, а що зло — осягаємо з часом,
твердіше рука і рядочки лягають ровніш.
Та згодом невдачі та розпач стають дисонансом,
й себе, як "письменника", більше та більше кориш.
Ось розповідь швидко приходить до сво'го фіналу.
І вже розумієш: бестселер не вийде ніяк.
Втішає едине, що в світі нема досконалих
й три крапки останні поставиш, як вічності знак...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736780
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.06.2017
автор: Денисова Елена