Гнуть нетесаних… нагинаємось.
Нас опльовують… витираємось.
Нас обманюють… ми не маємось,
Убивають нас… не пручаємось.
Обіцяють нам… вибачаємо,
Нас принижують … ми прощаємо.
Лапшу вішають… всю ковтаємо,
Хто є й звідки ж ми… забуваємо.
Свино-халики й не ховаються,
Як гієни вже, з нас знущаються.
П’яні владою… насміхаються,
На пітушничків покладаються.
Може досить вже побиватися,
Скільки можна з нас насміхатися.
Щоб русинами... знов назватися,
Пора хлопчики, просинатися!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736816
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2017
автор: Дідо Миколай