Пошила мама–жабка
Своєму жабці–синку
М'які зелені тапки,
Щоб не замерз узимку.
Приспів
Та вередує жабенятко:
- Не хочу я взувати тапки!
Ква-ква, ква-ква,
Ква-ква, ква-ква.
Сплела бабуся–жабка
Малому жабці-внучку
Зимову теплу шапку,
Щоб тепло було в вушка.
Приспів
Та вередує жабенятко:
-Не хочу я вдягати шапку!
Ква-ква, ква-ква,
Ква-ква, ква-ква.
Зробив дідусик–жабка
Упертому онуку
Із гілочки рогатку,
Щоб полювать на муху.
Приспів
Знов вередує жабенятко:
- Не хочу я стрілять з рогатки!
Ква-ква, ква-ква,
Ква-ква, ква-ква.
Тоді–то тато–жабка
Промовив: - Мій синочок,
Я маю шоколадку!
Та, мабуть, ти не хочеш?
Приспів
Спішить до тата жабенятко:
- Я хочу, хочу шоколадку!..
Ква-ква, ква-ква,
Ква-ква, ква-ква.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736875
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2017
автор: Світлана Семенюк