Привіт, друзяко, мчиш куди?
Чого ж не спиться у ночі?
Голодний? Зараз підіжди,
Я маю тут якісь харчі.
Бездомний? День у день просив,
І так усе своє життя,
Вип'єш ранкової роси
І з'їш, що викинуть в сміття
Чотири лапи, хвіст мякий.
А погляд! В погляді печаль.
І кожен день відбір жорсткий
Твоїх собачих сподівань
Ех, не засмучуйся дружок,
Вище піднось кудлатий ніс,
Давай по центру ще кружок
Й підемо спати у під'їзд.
Удвох нам холод не страшний,
Цю ніч якось пережиєм,
Ось хліб, поїш, він хоч черствий,
Але це все, що в мене є.
Лиш не шуми, тихіше, друг,
Лягай ось тут, біля вікна,
Нам головне, щоб без недуг.
Бездомний - ти! Бездомний - Я!
05.04.2015
Якщо цей вірш заставить задуматися, хоч одну людину, то він написаний не марно.
(с) Володимир Ухач
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736922
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2017
автор: Володимир Ухач