Туман закурить фіміам,
Закриє сонце свою пащу,
І я себе продам словам
Які до мене не ледащі.
Піде доба в наступний тур,
Мене в старій втопивши справі,
Бо я творець таких скульптур,
Які живуть лише в уяві.
Ну ось нова. Стираю піт.
Радію наче божевільний,
Можливо то є справжній світ,
А за вікном – обман суцільний.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737064
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.06.2017
автор: rutzt