Літній дощ за вікнами шумить,
з дерева - краплі, гілка гнеться,
хилилася трава, а на дорозі - ручаї,
чи довго за вікном дощу іти?
Він ще спішить до ручаїв,
що сам створив і вдалині гримів,
сповзають краплі по тонкому склі,
що ж, рясний дощику, іди.
Стіна суцільна ллє, не зупинити,
тільки приймати і зустріти,
і нею милуватися через вікно,
але збирався дощ давно.
Весь день неначе він висів
і спекою навколо посидів,
почався раптом краплепад,
та дощ закінчиться - буде гаразд!
7.06.2017.
Анімація із інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737080
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.06.2017
автор: Светлана Борщ