Я вдячна Богу, що ти є!
За те, що народився в серпні.
За серце щиреє твоє,
За те, вмієш жити серцем…
Я вдячна за тепло очей,
Тих справжніх, коли видно душу.
За розуміння тих речей,
Які прожити поряд мушу.
Я вдячна за турботу рук,
Коли вони мене гойдають.
Неначе десь у глибині
Дитинство добреє вертають…
Я вдячна, що змогла збагнуть
Всю силу, що із тіла дише.
За те, що розуміння суть
Ти розкладаєш в найпростіше.
Я вдячна, що твоєй була,
Що ти кохав мене відкрито.
Хай це хвилиночка сама,
Для мене стала вона світом.
Ти вибач за любов мою,
Чому так все – сама не знаю…
Я вдячна, що долонь твою
Хоч рідко, але все ж тримаю…
©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737152
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 09.06.2017
автор: Вікторія Скуратовська-Кравченко