Провісник нічної згуби
Захмарює ясний день,
Злітає грозою,
Розганяє тишу.
О! Краще вже тиша!
Не сторожка і напружена -
Літня, розморена.
Та не можна покладатися і на неї.
Не час.
Провісник вже близько.
Прогнати годі.
Прийде ніч.
І з нею згуба?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737220
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.06.2017
автор: Траяна