Маленька-велика брехня
Наче сніговий ком
З вкрапленнями сміття
Сунеться напролом
Крізь шпарини буття
Шкіру, волосся, крізь
Спрагу чийогось я
Більшу від спраги військ
Море - безладний люд.
Крапля - єдиний хтось -
Хрипле бажання вуст.
Перше. Погасне! ось
Гордість - останній шар
Зціпить волю в кулак.
Тільки от назагал
Посмішка сяє в знак
Того що все гаразд,
Просто маленький злам..
Втім між думок із пастви
Істини не чекайте!
Спобуйте компроміс:
Або самотність.. Вам,
Легше брехня на біс
Серед прожекторів-ламп.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737228
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 11.06.2017
автор: Катерина Трач