В мені залишився лиш біль…
Той, що висотує всю душу
І з ним я поряд жити мушу,
Пройти не одну пару миль…
В мені залишилась сльоза…
Та, що не виплакана мною
І що годиною лихою
Нею зволожиться щока…
В мені вирує пустота…
Що має колір чорно-синій,
Що задавила колір білий
І так панує лиш одна…
В душі зостався тихий сум…
Той, що шепочеться з бідою,
А поряд з ними за спиною
Прямує відчай з сірих дум…
©
2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737441
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2017
автор: Вікторія Скуратовська-Кравченко