Ангел впав на землю з неба,
Навколо натовп дивиться на муки.
Апостолів скувала дика злоба.
Став грішним, агелом навіки.
Тьмяніють очі, блякне шкіра,
А люди не поворухнуться з місця.
Стоять, як вкопані, байдужа віра
І не допоможе люд. Згоріли крильця.
Я можу лише душу врятувати,
Забрати на той світ,
А тіло обернется в прах і буде спочивати.
Поки творить в горі безсмертний цвіт.
Огорнуті нерозумінням світу,
Руйнують люди захист свій.
Одягнені, як думають в чарівну свиту,
Щедро ангелів скидають в веремій.
Ерозія пішла по людським душам.
Ніхто вже не цінує допомогу.
Кінець настав щасливим віршам,
Обрали люди над захисниками своїми перемогу.
23,02,2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737546
Рубрика: Акровірші
дата надходження 13.06.2017
автор: Вадим Болдурат