Питають мене: «де взяла цю дрібницю,
Зелені сережки нічної трави?
І в серці ховаю яку таємницю,
В чиї я приходжу солодкії сни ?»
А гість мій туманний стоїть на порозі,
В спокусливу ніч кличе погляд його.
Я очі підняти на нього не взмозі ,
І місяць торкнувся обличчя мого.
Метеликом княжим в долонях пригрівся.
Цілунком торкнувся обпалених вуст,
І перлами вниз по сорочці скотився,
Ховаясь, опівночі в марення хруст.
Чи щастя видіння, чи свічка вінчальна,
Молитва нічної трави у саду.
Мій подих таємний, як пісня прощальна.
В зелених сережках до тебе іду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737573
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2017
автор: Прядка