Вже все минулося і все пройшло -
Туманом, заметілями, дощами.
Кохання, як священне джерело,
Залишилося в давнині між нами.
Вже прийняті всі рішення давно
І зрозумілі кожного дороги.
Лиш серденько бува щемить само,
Нагадуючи про старі тривоги.
Минулося…. І радості і біль,
Не тішить більше ніяка розвага.
Не треба згадувати про колишній хміль,
Бо в серці може забринить зневага.
Облиште все – думки нехай пливуть,
Як білі хмари у просторі неба.
Ви ж розумієте, що долі не вернуть.
Вона розставила в житті усе як треба…
©
2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737886
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2017
автор: Вікторія Скуратовська-Кравченко