На ватмані білому-білому хмари клубочаться,
Черпають в небесній лагуні тепла аромат,
А серце у мріях заквітчаних тихо хлюпочеться,
Солодкою ватою вкрилося, наче цукат.
В абстракціях літа густіє, скриває нерівність,
Отак би метнулось у злагідні роси в розмай,
Та тільки не може і горне щосили ту ніжність,
Що треба для нього, щоб лилось щодуху за край.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737970
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2017
автор: Олеся Шевчук