Я тебе ненавиджу ,чуєш ?
Не важливо що скажеш мені ,
Чи пробачу, спитаєш ну тільки,
Я упевнено відповім ні .
Скільки часу пройшло? Тільки біль,
Не дає ніколи спокою ,
Так тонув у твоїй брехні,
Ну знайшов вихід на волю.
Час назад повернути хотів ,
Стерти спогади, тільки доля ,
Все поверне знов як було ,
Бо приречений жити в полоні.
І в твій світ попав божевільний,
Душу в ньому на куски рвуть ,
Ось ці демони яких приручила ,
Роблять це все і без жалю.
Але знай вони наче звірі ,
Ланцюги колись точно порвуть ,
Час настане знаю що точно,
Із війною в світ твій прийдуть ,
Душу твою також почнуть рвати ,
І це шансом єдиним буде ,
Знов втекти бар'єр подолати ,
Що вертав завжди в світ цей мене .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737993
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2017
автор: moon_in_the_dark