[img]http://im-ho.com.ua/wp-content/uploads/2015/04/zhen1.jpg[/img]
Ти знаєш мене краще, аніж я
думкам собі дозволю зупинятись,
виводити очей чорнильних надпис
і завмирати на Твоє ім'я.
І сумніватись тисячі разів,
але потугами переконання
лишатися як посмішка остання,
яку в мені Ти спалахом прожив.
А липа пахне. Золотим пилком
запалює цитриновий ліхтарик
і світло проникає поміж хмари
вбирає тіні сумніву ковтком.
І день за днем , неначе лабіринт.
Пройти його можливо неквапливо...
Аби в ліхтариках із липи тліло
пахуче світло кольору "цитрин".
[img]http://payload217.cargocollective.com/1/14/448194/6652393/12.jpg[/img]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738104
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2017
автор: Окрилена