Місто обіймало нас світлом ліхтарів.
Я кохав тебе. Вальсував, як умів
Обпікаючи уста від солодких слів.
Закрутилася голова. Враз уверх злетів.
Від надмірного тепла крила підпалив,
Впав у низ на саме дно. Так я не хотів,
Грішний світ покинули. Разом й до кінця.
Доки серце стукає. Дописав рядка.
Щоб літати в небесах, треба пам’ятати –
Ліхтарі погаснуть вранці. Зорю не спіймати.
Так літав у хмарах я. Були ж окуляри –
Скло рожеве тріснуло. Ми тепер примари.
19.03.2017
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738108
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2017
автор: Kukhta Bohdan