То не без їжі всі такі голодні,
Що, як вовки, не можуть жити в мирі, —
Без людськості ми бідні та самотні,
Бо нам бракує доброти і віри,
Любов'ю-бо серця у нас не ситі,
Пусті і нещасливі, бо не знають,
Що є потреба у душі любити.
Тому скрізь люди сваряться і лають.
Немов повітрям гідним, чистим, свіжим,
Наповнитись любов'ю ми повинні.
Душі любов потрібна, а не їжа,
Бо ми же люди, люди, а не свині.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738131
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.06.2017
автор: Петро Рух