[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=5SutUkXX_f8[/youtube]
Обережно хита гілку вітер.
Ніжно пташка на гілці співає.
Впав на душу майстерний цей витвір.
І навколо усе замовкає.
Про що пісня твоя ця, пташино?
Може, звеш ти когось, закликаєш,
І чекаєш одну, ту єдину?
Та про неї один тільки знаєш.
Хтось насипав тобі он зернинок,
Співчувають оцій сиротинці.
Та не тронула зЕрна пташина:
Не на радість їй зараз гостинці.
Чи сумуєш за рідним ти краєм,
І виспівуєш серця журбу?
Тільки пісня твоя душу крає,
Гірко думать про долю таку...
Тихо сонце сідає за обрій,
На спочинок приляже цей день.
І замовкне пташина в жалобі...
Не почуєм до ранку пісень...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738157
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.06.2017
автор: Н-А-Д-І-Я