Зазеленіє поле навесні:
Жита посіяв щедро, восени.
Ця таємниця снилася мені,
Як і прихід жаданої весни
Жовтневий дощ у вікна – стук дрібний:
Йому мабуть там сумно нагорі.
Краплинок голос просить, чарівний,
Притулку мокрого в моїм дворі.
Велике щастя – бачити красу,
Осінню вроду рідної землі, –
Подарувало почуття часу...
Коли з’явились зморшки на чолі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=73822
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.05.2008
автор: Петро Корнійчук