Навколо буйно квітувало,
Раділо, пахло, щебетало –
Мені, на зустрічі сторіч,
Згадалась «Горобинна ніч»
День був неначе у жаровні.
Задуха в хаті – спека ззовні
Та в пізній вечір на кінець
Дмухнув легенький вітерець
А потім враз осатаніло
Завило, запалахкотіло
Полився з неба дощ стіною
Ніч розрядилася грозою
Я з острахом перехрестився,
На грізне небо подивився –
Жахливе пекло у увсебіч –
Вирує «Горобина ніч»
Скрізь стугонить, вітри гуляють,
Дерева гнуть, гілля ламають.
Пітьма. За мить знов запалає,
Весь небозвід – до небокраю
Під ранок, всі жахи кромішні
Скінчились .Праведні та грішні –
Усі полегшено зітхнули,
За день чи два – уже й забули
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738238
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.06.2017
автор: євген уткін