ДЯТЕЛ

Ще  вранішнє  сонце  не  спило  роси,
Легесенький  вітер  вчепився  за  гілку,
Їй  грає  на  вушко  в  соснову  сопілку  —
У  лісі  лилися  пташок  голоси.

Вистукує  дятел  до  білки  в  дупло  —
Так  мріє  дістати  з  ліщини  горішки.
Натомість,  вона  принесла  сироїжки  —
В  напрузі  спітніло  у  нього  чоло.

Цікаво,  чи  в  дятла  болить  голова
Від  стуку,  що  він  заподіяв,  і  гаму?..
У  лісі  він  стільки  зробив  "тарараму",
Що  навіть  забув  усі  букви  й  слова.          30.06.15

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738390
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 19.06.2017
автор: Lana P.