[i]Написано 21 червня 2011 року
на мітингу залізничників у Києві[/i]
Посади на Землі дає Всевишній Бог
Для самовідданого слугування людству,
Тому не маєш права бути ти рабом
Жадоби власної й свого користолюбства.
Ти маєш бути батьком люблячим для тих
Людей, що чесно в галузі твоїй працюють.
Вони живі, шановний, саме як і ти.
Не для збагачення твого вони існують.
А навпаки, служити ти повинен їм
І щастя бачити своє у їхнім щасті.
За них пожертвувати ти життям своїм
Готовий маєш бути, голову покласти.
Щоб, пане, ти шляхетно й гідно жити міг,
Бог дарував тобі спромогу і нагоду.
Тож схаменися, стямся й проведи свій вік
У піклуванні про життя свого народу.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738404
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.06.2017
автор: Петро Рух