[i]Щастя — побічний продукт старань
зробити щасливим іншого
Ґретта Брукер Палмер[/i]
Хоч ти за щастя всіх людей відповідаєш,
Котрі живуть в тобі підвладній Україні,
Але ти також сам потребу в щасті маєш,
Бо ця потреба є у кожної людини,
Бо в тебе є душа, і щастя вона хоче.
Нехай же щастя дасть тобі твоя посада.
Та щастям не горять твої, мій брате, очі,
Бо щастя — це любов, а не мільйони й влада.
Люби те немовля, люби оту бабусю,
Люби усіх людей, від тебе що залежать.
Забувши про своє, про їхнє лиш піклуйся.
І щастю ти свому не бачитимеш межі.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738405
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.06.2017
автор: Петро Рух