Я тишу п'ю немов святе причастя,
Вона змиває бурі життьові,
Які сповнили душу, вкрали щастя,
Принесли дні похмурі, дощові!
Купалось сонце, гойдалось на хвильках,
Вітрець тихенький промені носив,
І дарував тепло в червоних стрічках,
Чесав волосся , ніжно шепотів.
-Ну не журись,не плач і це минеться!
Все буде добре, трішки відпочинь,
Ти слухай тишу, щастя озоветься,
Хапай мерщій, не пропусти горінь!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738441
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2017
автор: горлиця