[i]Ой ходила цаплиночка по комиш,
а ти мою Устиночку заколиш…»
(Колискова)
[/i]
Люлі,люлі пла́чне немовля,
райська пташко… очко нелукаве…
Мати Божа – аvе! аvе! аvе!
Ти – мій світоч, я – твоя земля.
Ти мені світила в чорну ніч,
в глупу ніч відчуження і зради.
Роду дай мені, а не розради.
Тілом гребуй, душу не скаліч.
Я – земля. Наповни мої надра.
Хай на чорній, наче ніч, ріллі
Ледь жевріє вогник, гріє ватра,
Виростають пуп’янки малі.
Пуп’яночку… очко нелукаве…
Ладьте цитри!Цитьте, королі!
Є віднині в мене величаве,
Горде ймення Матері- Землі.
Миром Божим світ у цвіт краси́ться.
Райська пташко…плачне немовля,
люлі,люлі…Хай тобі присниться
молоко, яким стече Земля.
[i](Зі збірки інтимної лірики "Самоцвіти сокровення". - Львів:Логос,1997)
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738580
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 20.06.2017
автор: Сіроманка