Розкажи мені тату казку
Поведи мене в світ забуття
Подаруй мені тату ласку
Бо без неї не те життя.
Бо і день не такий щасливий
Бо і нічка холодна, сумна
Подаруй мені тату милий
краплю ніжності й сили сповна
Я росла як могла без тебе
І живу як підказує світ
Береже і земля і небо
І батьківський святий заповіт
Ти ж просив небеса для мене
І любові й достатку сповна
Пробігає життя шалене
А тебе все нема й нема..
І внучата ростуть крилаті
Дідуся так чекають свого
Та і я все чекаю тата
Щоб схилити до нього чоло
Розказати як я, як діти
Розпитати як ти, як сам..
То ж почуй мене тату рідний
Помолюся святим небесам.
Бо життя пролетить, не стане
Хто був прав а хто ні не спита
Доля нас розвела так рано,
Час розсудить, розсудять літа
Вдячна Богу за мир і ласку
Щедрість нив і квітучий сад
Розкажи мені тату казку
Як тоді тридцять літ назад..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738647
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2017
автор: Просто Лубенка..