Таблиця Мєндєлєєва у грудях,
Та лиця пролітають аби як.
Коли реалії такі, то люди
Породжують в цілому переляк.
Вони, насправді ніби, повсякденні.
Тупі невігласи: великі і малі.
Для них створили ліки типу "Ренні",
І далі множать всіх їх на нулі.
Я сам у цьому стаді виростаю,
І часто наш пастух - таке лайно....
Я все життя хотів у вирій, в зграю,
Та я не Ілон Маск, і в зграю не дано.
Прогрес технічний може й не потрібен,
Для бекання не треба той смартфон.
Ми віримо, що ми технологічні...
Але мені здається, ми лиш кволі власники ікон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738668
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.06.2017
автор: Інфант