"Ой, вербиченько, бистра річенько,
а куди швидко пливеш?
Може ждеш когось, пишнокосая,
у воді гілля купаєш?"
"Ой, не жду, мила, не ходжу,
дівчино, а стою біля води,
тут сонце світить і вода поїть,
лист униз мій полетить."
"Чом самотняя, ой, вербиченько,
та на березі стоїш?
Може лиш у тій темній ніченьці
вітром звістка прилетить?
"Ой, стояла я понад річкою,
в плесі бачила когось,
красувалась косою пишною
над квітучим лужечком."
А на лужечку росли квіточки,
що за божая краса,
і на луг отой милувалася,
де літо – квітів пора.
Прийшла дівчина, плела віночка
і мене прикрасила,
так стояла я понад річкою
квітчана й молода.
Уквітчалася та й хиталася,
може вітер вподоба?
Він лихий такий мчав над річкою
та мене на кпини брав.
Віяв вітер та понад річкою,
хотів мене обнімать,
що уквітчана та самотняя,
то почав ще глузувать.
Ой, вітре швидкий, лети собі геть
і такий мене минай,
якщо була б я не самотняя,
то мене не зачіпай.
А верба я та не самотняя:
інших верб поруч сім’я,
а на березі одинокая,
доля вже була така."
Збирався вітер ще відвіяти
щось важливе для верби,
та себе разом відвівав він геть,
де вода і береги.
Зронить верба росу в річеньку,
бистра вода забере,
від росиці з вербових гілочок
повніша річка буде.
"Хай дівчатонька ходять гарнії,
на лужку вінки плетуть,
біля мене червоні віночки
в’яжуть, а тоді пливуть.
А я гілочки зроню в річеньку,
хай далеко запливуть,
де до бережка вони вчепляться
і тоді собі зростуть.
Верби виростуть, стануть гарними,
шумлять із ними вітри,
забавляйтеся, милі, жартами,
бережіть серця свої!"
Текст пісні.
21.06.2017.
Фотографія із інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738714
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.06.2017
автор: Светлана Борщ