Вдягнуло сонечко із хмар корону,
Край неба всілося на лісосмуги трон,
А вітерець зірвав дурман-арому
І злився в ту завію не один бутон.
В обіймах ружів - незайманий піон.
Пахнуть феєрверком зір кущі жасмину.
В кісточки - суниць амбруючий мусон.
По колінах свіжомятний холод линув.
Не ніч, не день - червневий літній вечір,
Насправді, як то геніальний парфюмер,
Накинув шлейф із спогадів на плечі,
Манив туманом матіолових озер.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738731
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2017
автор: олена гай