По-осінньому квилить сова
Де розліг дорожньої рані
Листопадить моя голова
Золотисте волосся в"яне
Польове, степове "ку-гу"
Здрастуй, мамо блакитна осико!
Скоро місяць пірне, з кучугур
Сину кучері снігом осипле
Застигати без листя мені
Дзвоном зір насипавши вуха
Юнь без мене затягне пісні
Не потішу я старців слуху
Прийде з поля поет новий
Ліс в новім наповниться свисті
По-осінньому вітровій
По-осінньому шепче листя
_____________________________________________
По-осеннему кычет сова
Над раздольем дорожной рани.
Облетает моя голова,
Куст волос золотистый вянет.
Полевое, степное "ку-гу",
Здравствуй, мать голубая осина!
Скоро месяц, купаясь в снегу,
Сядет в редкие кудри сына.
Скоро мне без листвы холодеть,
Звоном звезд насыпая уши.
Без меня будут юноши петь,
Не меня будут старцы слушать.
Новый с поля придет поэт,
В новом лес огласится свисте.
По-осеннему сыплет ветр,
По-осеннему шепчут листья.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738847
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2017
автор: Хлопан Володимир (slon)