Сонячні крапельки линуть у трави духмяні,
Цуплять у неба і горнуть до себе тепло.
Прядиво світла на китицях ягід так пряно
Стигне на мить, аби літо кудись не втекло.
Літо дозріє пахуче, наповниться раєм
І накрохмалиться ранок в бузкову блакить.
Десь розкошлачене сонце за обрій сідає,
Жаль відпускати його, адже все пролетить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738849
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2017
автор: Олеся Шевчук