МОЇМ ДІТЯМ
У світі цім, де зранку сонце світить,
Ночами мріють зорі осяйні,
У мене є найбільше щастя – діти,
Найбільший скарб, дарований мені.
Колись робили перший крок несміло
І вимовляти вчилися слова –
Я вашим першим посмішкам раділа,
Приносило життя щодень дива.
Які були ви милі і ласкаві,
Удатні до навчання, добрих справ,
До всього небайдужі та цікаві,
Весь світ для вас обійми відкривав.
Отак, як ви, малі, тоді любили,
Ніхто у світі не любив мене –
Це ви мені дали чудесні крила,
Натхнення, що ніколи не мине.
Ви малювали власноруч листівки,
Складали щирих віршиків рядки,
Русяві цілувала я голівки,
В руках тримала ваших дві руки.
Без вас – яким життя було б порожнім,
Некольоровим, сірим був би світ…
Часи бували часом і тривожні,
Коли у вас не все ішло як слід.
На жаль, не все залежало від мене,
Це лиш у пісні: «відведу біду…»
Стискалось серце, билося шалено
В думках про вашу долю молоду.
Як колоски на благодатній ниві,
Ви виросли порядними людьми:
Розумні, чемні, добрі і красиві –
Ну, як же не пишатися дітьми?
Самі тепер вже стали ви батьками,
Ростуть онуки – рід не пропаде…
Немає втіхи більшої для мами,
Немає щастя більшого ніде.
Коли ви вирушаєте у мандри
Небачені відвідати краї,
Мені здається, я мандрую з вами,
Хороші діти дорогі мої.
Тепер від мене стали ви мудріші,
Запитую у вас про все нове…
Мабуть, смішні для вас мої ці вірші,
Та в них моя любов до вас живе.
Я хочу, щоб в житті було багато
Новин хороших, радісних подій,
Щоб вас частіше вдома зустрічати
Здорових, сильних, сповнених надій.
Я вдячна вам, мої дорослі діти,
За щастя, подароване мені,
Допоки зранку сонечко нам світить,
Ночами мріють зорі осяйні.
© Тетяна Лавинюкова червень 2017
Історія написання вірша:
Ніколи не писала вірші, присвячені найближчим людям. А от - захотілося написати... Обоє моїх дітей - червневі. Нещодавно мали дні народження. Тому - цей вірш для обох моїх коханих дітей, мого щастя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738987
Рубрика: Присвячення
дата надходження 23.06.2017
автор: Лавинюкова Тетяна