навчися без мене не жити

Завтра,  можливо,  все  буде  по-іншому  –  
Ти  змилостивишся  й  будеш  поруч
І  я  зацілую  всього  тебе  віршами,
А  ти  жодного  слова  так  і  не  промовиш.

Я  буду  легкою,  квітучою,  ніжною
І  пригощатиму  чаєм  і  зорями,  
А  ти  мовчки  будеш  собі  вирішувати
Хто  я  тобі  і  чи  бути  нам  поряд.

І  будеш  ти  ледь  помітно  всміхатися,
Дивлячись,  як  я  тремчу  схвильовано,
Як  хочу  й  боюсь  до  тебе  торкатися,
Як  пальцями  ніжність  тобі  вимальовую.

Два  кроки  від  феї  до  відьми  –  туди  й  назад
І  я  знову  і  знову  крокую  туди-сюди…
Поглянь,  який  за  вікном  зорепад!
Поглянь  і  назавжди  забудь  від  мене  іти.

Поглянь  і  забудь  мене  залишати
Саму-самісіньку  в  цьому  світі!
Поглянь  і  навчися  мене  кохати!
Поглянь  і  навчися  без  мене  не  жити!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739006
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2017
автор: Джин Грей