Це щастя жити


Яка  цікава  штука  –  життя!  А  коли  вже  в  зрілому  віці  і  глибоко  сердешною  ВІРОЮ  зрозумієш,  що  йдеш  по  стопах  долі,  визначеної  згори,  в  розрахунку,  що  на  її  поворотах  вірно  відкоригуєш  свій  поступальний  шлях,  згідно  даному  праву  вибору  Богом  –  то  що,  окрім  ЗАХВАТУ  –  тобі  полишається  відчути?  І  це  лише  сторінка  у  твій  вічний  ЛІТОПИС!         Автор  вірша

Це  щастя  жити,  любити,  дарувати
себе  і  квіти,  любов  й  святе  добро.
Цей  світ  величний  вручили  Татко  й  Мати,
щоб  егоїзм  свій  на  цей  раз  ти  зборов.

Кристально  чисте,  що  совістю  озветься,
як  провідник  тут,  у  павутинні  тьми  –
в  високогір'ї  це  знають  вже  тібетці,
тож  скільки  горя  терпіть,  щоб  взнали  ми?

Наш  свідок  мудрий  –  ковил  біжить  світами,
чом  не  розсудиш  заблуканих  в  путі?
До  чого  розбрат,  що  коїться  між  нами?
До  чого  сутінки,  такі  сумні  й  густі?

Тож  справедливість  чекають  в  кожній  хаті,
знайти  всім  радість  (всі  болі  під  покров)  –
це  щастя  жити,  любити,  дарувати
себе  і  квіти,  любов  й  святе  добро...

23.06.2017р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739103
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.06.2017
автор: Променистий менестрель