Веселчині мости

Десь  грім  ще  озивається  луною,
Над  містом  іще  зливи  ллють  хвости,
А  вже  веселка  грає  над  Десною,  
Побудувавши  з  крапельок  мости...

На  південь  суне  чорна  громовиця,  
Десна  парує  й  зблискує  сріблом,  
В  блакитнім  небі  сонячна  криниця
Б'є  водограю  золотим  крилом.

В  траві  переливаються  росинки
І  падають  на  землю  кришталем.
Вони  –  то  теж  малесенькі  веселки...
Давай  мерщій  в  долоні  їх  зберем!

І  заховаєм  в  серці  так  делеко,
Щоб  завжди  нас  єднали,  як  мости...
Вже  дощ  затих,  вже  вилетів  лелека,
Вже  знову  все  продовжує  цвісти...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739104
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.06.2017
автор: Valentina