Голосять про пустку відстані
(звичайна для них печаль),
У відстанях щось є істинне,
Прозоріше за кришталь.
Воно не хворіє модами,
Не тоне в багнистім злі,
Літає собі над водами,
По чорній блука землі.
Там душі завжди розхристані,
Там правда завжди своя…
Голосять про пустку відстані,
І з ними голошу я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739187
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.06.2017
автор: rutzt